З чого рубати будинок, як заготовити і вибрати ліс

Вибір порід дерева для будівництва власного будинку в наших краях невеликий, визначається кліматичними умовами, станом лісів. У будівництві використовуються лише мала частина з ростуть у нас дерев. Розглянемо найбільш придатні хвойні і листяні породи.

З чого рубати будинок, як заготовити і вибрати ліс

Хвойні породи

Модрина — королева хвойного лісу. За своїми корисними характеристиками вона відчутно перевершує інші хвойні породи. Щільна деревина містить велику кількість смоли — природного консерванту, набагато перевершує хімічні засоби. Саме висока смолистість визначає унікальні властивості модрини: надзвичайну довговічність і стійкість до вологи. Причому, дерево протягом тривалого часу (йдеться про сотні років) витримує повне занурення у водне середовище. Більше того, з роками у воді модрина стає тільки міцніше, набуваючи властивості мореного дерева. Яскравий приклад тому — Венеція. Палацам, соборах, торговим та житлових будинків не дають зануритися в морську безодню міцні фундаменти, підставою яких ось уже не одну сотню років служать палі з модрини, привезеної з передгір’їв італійських Альп. Модрина повсюдно використовується як підпор і стійок при прокладці шахт, будівництві підземних споруд. Тільки вона досить довговічна, водостійка, міцна і пружна для таких екстремальних умов.

Великий вміст смоли також обумовлює високу біологічну стійкість. Зріла деревина уражається грибами і комахами набагато менше, ніж у більшості хвойних порід. З цієї ж причини модрину складніше обробляти: вона в’язка, ножі і пили досить швидко тупляться, доводиться докладати зусилля. Модрина міцнішим сосни приблизно на третину. Сходів та підлоги, виготовлені з неї, менше схильні до механічного зносу, не так бояться ударів. Настили терас на вулиці дуже вологостійкі.

Ще одна корисна властивість — приємний хвойний аромат, витікаючий від колод і дощок. Потрібно врахувати, що, вирішивши покрити деревину в інтер’єрі хімічними лаками і фарбами (у тому числі нібито екологічно чистими водорозчинними), про природні фітонциди краще забути. Бездоганні з точки зору безпеки та екології склади на основі бджолиного воску і рослинних олій. Але навіть вони ускладнюють повітрообмін. Найбільш «корисний» варіант оздоблення інтер’єру будинку, побудованого з модрини — залишити дерево незабарвленим. Серйозні дослідження на предмет впливу на людський організм ефірних масел, що виділяються смолистим деревом, поки не проводилося. Але багато мешканців таких будинків стверджують, що пахощі натуральних смол благотворно впливає на організм, в подібному оточенні людина менше піддається респіраторних хвороб, здоровіший сон, проходить мігрень.

Як не дивно, модрину, в структурі якої міститься велика кількість добре палаючої смоли, не так-то легко підпалити і горить вона неважливо. Вогнестійкість модрини, за даними проведених випробувань, приблизно в два рази вище, ніж у сосни. Однак, це не є підставою для нехтування протипожежними вимогами.

Модрина — дерево з важкою і щільною деревиною. Її досить складно не тільки обробляти, але й транспортувати, заготовляти. Занурена у воду, вона нерідко тоне, як мінімум значно притоплюється. Це сильно ускладнює сплав, доставка з сибірської тайги «суху» стає в копійку. Ці фактори, укупі з відсутністю в європейській частині Росії скільки-небудь серйозних обсягів модринових лісів, формують у центральних регіонах чималі ціни на ліс, пиломатеріали, вироби і дому з цієї прекрасної хвойної породи.

Хороша модрина для домобудівництва ще і тим, що є яскраво вираженою ядрової породою. Ядро — центральна частина стовбура. Менш щільна зовнішня частина — заболонь, у неї порівняно тонка. Дерево живе до шести століть і виростає до півста метрів заввишки. Це величезний, адже з такого лісу можна зрубати будинок чималих розмірів, використовуючи цілісні несрощенные колоди великого діаметру. Головною складністю полягає в доставці габаритного вантажу. Простоїть правильно рубаний і зібраний модриновий будинок не менше двох століть. Трьохсотлітні будинку в старовинних російських і фінно-угорських поселеннях досі служать пра-пра-внуків побудували їх господарів.

Але є у модрини одна неприємна властивість, з яким, втім, можна досить успішно боротися. При висиханні деревину сильно коробить, помітно більше інших стройових порід. Деформацій кручення протистоять, приділяючи підвищену увагу збірці. Кількість і міцність нагелів, стяжок, перетин обсад в отворах збільшують. З підвищеним тріщиноутворенням справляються, уповільнивши процес втрати вологи деревиною. Для цього якомога раніше (в ідеалі одразу після заготівлі) торці колод «запаковують» пленкообразующими складами: оліфою, олійними фарбами або лаками. Непоганий результат дає і нанесення вапна у кілька шарів. На худий кінець торець можна тимчасово замазати глиною. Якщо цього не зробити, з великою ймовірністю колоди пронижут дуже глибокі й широкі тріщини.

На закінчення скажемо, що модрина, до всіх інших достоїнств, дуже красива. Виразно помітні річні кільця на обробленій поверхні створюють естетичний малюнок, пофарбований у коричнево-червоні і рожево-янтарно-сірі відтінки.

Кедр ненабагато поступається за своїми властивостями модрині. Він майже так само високий, а стовбур кедра має найбільший діаметр з усіх вітчизняних хвойних дерев, досягаючи майже двометрового діаметра. Знавці особливо відзначають запах кедрової деревини. На жаль, кедровими лісами може похвалитися тільки Сибір, тому в європейській частині Росії коштує він дорого і мало кому по кишені. Навіть модрина, має найкращі (для будівництва) характеристики, трохи дешевше. Кедр має красивою структурою, дуже приємним ароматом, частіше використовується не у вигляді колоди, а як конструкційно-оздоблювального матеріалу: відкриті балки, обшивальні і статеві дошки і т. д.

Сосна — найбільш широко поширений в дерев’яному житловому будівництві матеріал. У ній гармонійно поєднуються всі необхідні властивості: доступність (помірна вартість і широке поширення), міцність, непогана довговічність і біостійкість, хороша оброблюваність, приємний зовнішній вигляд. Дерево, як і модрина, живе понад півтисячі років, досягаючи 40 метрів висоти. Структура стовбура виражена ядрова. По іншим властивостям: смолистість, довговічність, біостійкість, міцність, пружність значною мірою схожа з модриною, все ж помітно поступаючись їй у числових характеристиках. Сосна м’якше, легше обробляється. Незважаючи на те, що утворення тріщин не настільки інтенсивно, захищати торці колод настійно рекомендується.

Соснова деревина досить приваблива, пофарбована в різні червонувато-бурштинові тони, від дуже світлих до зовсім темних. Зріле дерево володіє більш темним відтінком. Живичні канали великі та смола з поверхні виробів, оброблених механічним способом, легко випливає, залишаючи виразні патьоки.

З чого рубати будинок, як заготовити і вибрати ліс

В залежності від умов вирощування і заготівлі сосну ділять на смолистую (смілка) і суху (сухощепка). Перша має більш високу вологостійкістю, довговічністю, міцністю. Найкраще підходить для виготовлення зрубу. У будь-якому випадку, нижні вінці рубають тільки з смолки. Якісне смолиста дерево наближається за властивостями до модрини, недарма з неї виконано пальове основу чудового Ісаакіївського собору в Санкт-Петербурзі. Менш міцну і пористу сухощепку частіше пускають на пиломатеріали, вона простіше обробляється і в сухих умовах під дахом веде себе непогано. У навантажених конструкцій (балки, кроквяні системи, колони) сухий ліс не використовують.

Грамотно побудований дерев’яний будинок з якісної смолистої сосни здатний прослужити вірою і правдою своїм господарям та їхнім нащадкам пару сотень років, а то й більше.

Ялина займає володіє найменшою цінністю серед доступних хвойних порід. Чітко вираженого ядра немає, деревина має низьку густину меншу, ніж попередні породи, міцність. Ялина м’яка, тому для виготовлення підлог і сходів її краще не використовувати. Але сучки їли дуже тверді, тому обробка відносно складна. З-за великої різниці в структурі, після висихання сучки мають тенденцію випадати з масиву деревини. Особливо яскраво це виражено в ялинових пиломатеріали: дошку, брус.

Смоли в ялинці трохи, відповідно, опірність до біологічних уражень, вологостійкість і довговічність не настільки висока, як у сосни. Колір має світлий і, на відміну від модрини, сосни і кедра, тривалий час не темніє. Хоч деревина і нещільна, тріскається і жолобиться в процесі висихання сильно. Патьоки смоли мінімальні.

Слід зазначити, що на території нашої країни росте ще ряд хвойних рослин, придатних для будівельних цілей. Одні з них, такі як тсуга та псевдотсуга, не отримали визнання з-за невеликого ареалу розповсюдження. Ялиця, досить широко зустрічається в Сибіру, не знайшла популярності по причині низьких споживчих властивостей: якість деревини нижче, ніж у ялини. Ялиця кавказька щодо своєї практичної цінності займає проміжне місце між сосною і ялиною.

Нижні вінці зрубу піддаються максимальному навантаженні, в тому числі атмосферної. Традиційно для нижніх рядів вибирали найбільш смолиста, якісне дерево. Нерідко в одному зрубі комбінували різні хвойні породи. Наприклад, нижні два-три ряди рубали з сосни або кедра, верхні з сосни. Виправдано подібне рішення і при сьогоднішньому рівні технологій.

Листяні породи

Дуб, безсумнівно, кращий матеріал для будівництва дерев’яного будинку. Володіючи дуже високою міцністю і щільністю, він має рівну, однорідну структуру з мінімальною кількістю сучків. Заболонь є, але досить тонка. Деревина містить у великій кількості ефективні природні консерванти: дубильні речовини, таніни. Має безпрецедентно високу біостійкість, не боїться вологи. У вміщеному на тривалий час у водне середовище дубі органічні речовини замінюються на мінеральні солі, мореное дерево набуває властивості каменю і надзвичайно ефектний зовнішній вигляд.

Обробляти дубову деревину непросто. Та й маніпулювати настільки важким матеріалом непросто. Але кращу різьблення по дереву завжди виготовляли з дуба. Хоч він і складний в роботі, і крихкий, але рівна бессучковая структура і висока міцність дозволяє різьбярам створювати складні у технічному відношенні художні твори.

Головний недолік дуба — його відсутність. Дерево росте дуже повільно, дозріває набагато довше, ніж, наприклад, сосна. На півдні Росії є лише обмежені і вкрай повільно поновлювані запаси, а в центральних районах і так мізерні в помірному кліматі діброви добре прорідили ще наші предки. Петро I ввів страту за незаконну порубку дубового дерева, але пізно. Та й не сильно допомогло, якщо чесно. Сьогодні діброви відновлюють, але доведеться почекати, поки дерева виростуть. Досить великі дубові лісу можна зустріти на Україні.

У Росії старовинні дерев’яний будинку, цілком виготовлений з дуба — рідкість. Занадто давно й завзято ми перевели це цінне дерево. У Західній Європі, з її колись великими дібровами, дубовий будинок (популярні фахверкові конструкції) XV століття не вважається старим.

Сьогодні зрубати дубовий зруб — розкіш, доступна лише обраним. Тим не менш, пропозиції є, знаходяться і покупці. Деякі виробники рекомендують виготовляти з дубової деревини перші вінці, але раціональність такого рішення сумнівна: хвойні та листяні породи ведуть по-різному реагують на температурно-вологісні зміни. Менш забезпеченим громадянам цінне дерево доводиться витрачати економно. На щастя, відносно доступними залишаються окремі вироби з дуба: паркет, сходи, двері та вікна, оздоблювальні панелі. Якщо є можливість спорудити несучі елементи з дуба, вони витримають велике навантаження. На відміну від соснових, дубові балки майже не прогинаються. Не кажучи вже про те, що деревина з характерною благородної текстурою і кольору зрілого гречаного меду додасть вишуканість і шик будь-якого інтер’єру.

Липа має м’яку деревину. Структура невиразна, колір світлий, кремових відтінків. Щільність низька, відносно добре тримає тепло. Липа чудово обробляється, майже не жолобиться і не дає тріщин при сушінні. Однак, природних консервантів ця порода не містить і більшою мірою схильна до гниття. Це негативно позначається на терміні служби. На Русі з липи традиційно рубали лазні та господарські споруди, віддаючи перевагу для будівництва житлового будинку більш довговічні породи.

Набагато рідше для виготовлення зрубів використовуються осика та вільха. Характеристики осики не найвидатніші. Вільха виглядає привабливо і відносно міцна, але заготовити великі колоди проблематично.

З чого рубати будинок, як заготовити і вибрати ліс

Як вибрати і заготовити ліс для зрубу?

Як не дивно, чим гірше умови для зростання, тим краще якість деревини ми отримуємо. Холодний клімат, нестача поживних речовин і вологи призводить до того, що ріст дерева сповільнюється, річні кільця зростають повільно, а густина деревини збільшується. Щільне дерево не тільки міцніше. Воно містить більше смоли, менше уражається шкідниками, довше служить. Північний ліс не тільки довговічніше, але і дає меншу усадку, не так розтріскується. Наприклад, в процесі природної сушки архангельська сосна втрачає в об’ємі в середньому на 6% менше, ніж ярославська.

Ліс, произраставший в одному кліматичному поясі, але на різних ґрунтах, теж значно різниться. Сосна, що росла на височини з піщаним грунтом, буде мати максимальну щільність. Деревина її має насичений темний червоно-бурштиновий колір. Вона важка і смолиста. Таку, найбільш цінний ліс називають кондовым. Краща північна кондова сосна буде мати вік не менше 120 років. У вологому низині, та на родючому грунті дерево виросте до аналогічного розміру в два, а то і три рази швидше. Колір ядра буде світло-жовтим, щільність невисокою. Називають такий ліс мяндовым.

Що стосується товщини колод, то чим вона більше, тим краще. Для центральної Росії бажано, щоб діаметр колоди для дому постійного проживання був не нижче 24 див. Стандартна «оциліндровка» 15-18 см буде холодною.

Час заготовки слід вибирати не за гороскопом або місячним календарем, а по сезону. Рубають ліс у період, коли відсутня сокорух. Тобто з пізньої осені за ранню весну. В інший час доби у деревини відкриваються, підвищується вологість і вона стає менш щільною.

При покупці готового лісу слід оглянути його на предмет тріщин, наявності смоли, біологічних уражень. Тріщини в колоді глибиною більше 10 мм свідчать про те, що не дотримувався режим складування і сушіння. Можуть бути проблеми. Відсутність смоли хвойних породах неприпустимо, такий ліс для будівництва стін і несучих конструкцій непридатний. Наявність отворів — дуже тривожна ознака. У деревині можуть мешкати жуки-шашелі, життєвий цикл яких становить 2 або 7 років. Вапна їх вкрай важко, в готовому будову це можливо зробити лише ціною великих зусиль і чималих фінансових витрат.

У наступних частинах нашого огляду ми предметно поговоримо про кожного з типів дерев’яних будинків окремо.

Поділитися з друзями
Ремонт та вироби своїми руками