Загальноприйнятої класифікації електронагрівальних приладів не існує. Вона звичайно є і описана досить докладно в ГОСТах та іншій нормативній документації, але її мало хто дотримується. Все пояснюється безліччю агрегатів, обладнання і пристроїв у всіх сферах повсякденного життя, які підпадають під дану класифікацію в якості нагрівального приладу.
В одних джерелах пропонують класифікувати електронагрівальні прилади по конструкції нагрівальних елементів, наприклад:
- відкритого типу;
- закритого типу;
- герметично закриті.
Однак така класифікація не дає уявлення про кінцевий призначення самого приладу.
Пропонується також класифікація по кінцевому продукту нагріву, наприклад:
- водонагрівачі;
- повітронагрівачі.
Однак виникає запитання, до якого класу віднести, наприклад, СВЧ-печі або електричні плити.
Швидше за все, для правильної класифікації електронагрівальних приладів, необхідно ввести їх поділ за сферою застосування, як:
- для нагрівання води:
- у системах опалення;
- у системах водопостачання;
- для приготування їжі;
- для прання;
- для нагріву повітря:
- в опалювальному обладнанні;
- в сушильному обладнанні;
- для приготування їжі шляхом;
- нагрівання поверхні з посудом для приготування їжі;
- нагрівання безпосередньо посуду з їжею.
Однак і дана класифікація не може охопити весь спектр електронагрівальних приладів і вимагає докладної розшифровки кожного підкласу.
- електронагрівальні прилади для приготування їжі:
- загального застосування, наприклад, електроплити (фото 1), електрогрилі (фото 2) і ін
- приготування напоїв, наприклад, електрочайник (фото 3) або кавоварка (фото 4);
- для випічки, гасіння продуктів або смаження, наприклад, електродуховка або электропароварка (фото 5);
- для збереження температури приготовленої їжі, наприклад, для підігріву пляшечок з дитячим харчуванням (фото 6) або марміти (фото 7);
- для нагріву води, наприклад, кип’ятильники (фото
або проточні водонагрівачі (фото 9);
- для прання (пральні машинки автомат (фото 10) і прасування (праски (фото 11), прасувальні дошки (фото 12) речей;
для опалення приміщень у вигляді тепловентиляторів (фото 13), електричних радіаторів (фото 14) або систем «тепла підлога» (фото 15);
- одяг з електричним підігрівом, наприклад, пледи (фото 16) або електричні грілки (фото 17) для зігрівання тіла;
- інструмент з електричними нагрівальними елементами, наприклад паяльники (фото 18) або выжигатели по дереву (фото 19).
- загального застосування, наприклад, електроплити (фото 1), електрогрилі (фото 2) і ін
Всі електроприлади, в тому числі і електронагрівальні, мають поділ за класами захисту. Зараз розглядається лише п’ять класів по захисту людини від ураження електричним струмом нульової «0», нуль перший «01», перший «І» другий «II» і третій «III».
До нульового класу відносять електронагрівальні прилади, у яких в якості захисту виступає ізоляція проводу підключення до стаціонарної побутової електричної мережі. Приклад електронагрівального приладу нульового класу захисту – електричний праска.
Електросковородкі або електрокавоварки мають захист класу «I», який характеризується наявністю додаткового захисного з’єднання з струмопровідними деталями приладів. При пошкодженні основної ізоляції струмопровідні частини обладнання виявляються під напругою і не можуть завдати шкоди здоров’ю людини або домашнім тваринам.
Прилади II-го класу захисту не мають додаткового захисного проводу, але в теж час в їх конструкції застосовується подвійна ізоляція і корпус виготовляється із струмонепровідних матеріалів. Яскравим прикладом таких приладів є електричний чайник з пластиковим корпусом.
Електронагрівальних приладів з III-м класом захисту поки немає, так як цей клас захисту застосуємо до пристроїв з низьковольтним харчуванням.