Види електронагрівальних приладів

Загальноприйнятої класифікації електронагрівальних приладів не існує. Вона звичайно є і описана досить докладно в ГОСТах та іншій нормативній документації, але її мало хто дотримується. Все пояснюється безліччю агрегатів, обладнання і пристроїв у всіх сферах повсякденного життя, які підпадають під дану класифікацію в якості нагрівального приладу.

В одних джерелах пропонують класифікувати електронагрівальні прилади по конструкції нагрівальних елементів, наприклад:

• відкритого типу;
• закритого типу;
• герметично закриті.

Однак така класифікація не дає уявлення про кінцевий призначення самого приладу.

Пропонується також класифікація по кінцевому продукту нагріву, наприклад:

• водонагрівачі;
• повітронагрівачі.

Однак виникає запитання, до якого класу віднести, наприклад, СВЧ-печі або електричні плити.

Швидше за все, для правильної класифікації електронагрівальних приладів, необхідно ввести їх поділ за сферою застосування, як:

• для нагрівання води:
  • у системах опалення;
  • у системах водопостачання;
  • для приготування їжі;
  • для прання;
• для нагріву повітря:
  • в опалювальному обладнанні;
  • в сушильному обладнанні;
• для приготування їжі шляхом;
  • нагрівання поверхні з посудом для приготування їжі;
  • нагрівання безпосередньо посуду з їжею.

Однак і дана класифікація не може охопити весь спектр електронагрівальних приладів і вимагає докладної розшифровки кожного підкласу.

• електронагрівальні прилади для приготування їжі:
  • загального застосування, наприклад, електроплити (фото 1), електрогрилі (фото 2) і ін
  • приготування напоїв, наприклад, електрочайник (фото 3) або кавоварка (фото 4);
  • для випічки, гасіння продуктів або смаження, наприклад, електродуховка або электропароварка (фото 5);
  • для збереження температури приготовленої їжі, наприклад, для підігріву пляшечок з дитячим харчуванням (фото 6) або марміти (фото 7);
  • для нагріву води, наприклад, кип’ятильники (фото або проточні водонагрівачі (фото 9);
  • для прання (пральні машинки автомат (фото 10) і прасування (праски (фото 11), прасувальні дошки (фото 12) речей;
  • для опалення приміщень у вигляді тепловентиляторів (фото 13), електричних радіаторів (фото 14) або систем «тепла підлога» (фото 15);
  • одяг з електричним підігрівом, наприклад, пледи (фото 16) або електричні грілки (фото 17) для зігрівання тіла;
  • інструмент з електричними нагрівальними елементами, наприклад паяльники (фото 18) або выжигатели по дереву (фото 19).

Всі електроприлади, в тому числі і електронагрівальні, мають поділ за класами захисту. Зараз розглядається лише п’ять класів по захисту людини від ураження електричним струмом нульової «0», нуль перший «01», перший «І» другий «II» і третій «III».

До нульового класу відносять електронагрівальні прилади, у яких в якості захисту виступає ізоляція проводу підключення до стаціонарної побутової електричної мережі. Приклад електронагрівального приладу нульового класу захисту – електричний праска.

Електросковородкі або електрокавоварки мають захист класу «I», який характеризується наявністю додаткового захисного з’єднання з струмопровідними деталями приладів. При пошкодженні основної ізоляції струмопровідні частини обладнання виявляються під напругою і не можуть завдати шкоди здоров’ю людини або домашнім тваринам.

Прилади II-го класу захисту не мають додаткового захисного проводу, але в теж час в їх конструкції застосовується подвійна ізоляція і корпус виготовляється із струмонепровідних матеріалів. Яскравим прикладом таких приладів є електричний чайник з пластиковим корпусом.

Електронагрівальних приладів з III-м класом захисту поки немає, так як цей клас захисту застосуємо до пристроїв з низьковольтним харчуванням.