Дизайн ванної кімнати в хрущовці: працюємо з плиткою

Що залишилися в спадок від недавнього радянського минулого панельні і цегляні «хрущовки» красуються в містах нашої країни. Користь, яку вони принесли росіянам, давши їм можливість отримати нехай малогабаритне, але власне житло, важко заперечити. Основна негативна риса проекту: невелика площа квартир. Особливо багато неприємностей доставляють власникам крихітні «санвузли», в яких, часом, неможливо розмістити навіть найнеобхідніше обладнання. Втім, грамотний дизайн допоможе нехай не розширити цей куточок, але перетворити його на функціональний і затишний.

Дизайн ванної кімнати в хрущовці: працюємо з плиткою

З чого краще починати?

Правильніше буде почати з дизайн-проекту. Навіть якщо він буде дуже простим. Мета його створення – оптимально розставити меблі в приміщенні. Для цього вимірюється все сантехнічне обладнання, як встановлене, так і тільки заплановане в якості покупки, і заміряються стіни. На аркуші міліметрівки схематично, але точно по виконаним вимірами зображується ванна кімната. В якості меблів і обладнання можна використовувати паперові фігури потрібних розмірів. Їх рекомендується «розставляти» в кімнаті, підбираючи найбільш економічний варіант. Таким чином вибирається планування. Готовий варіант фіксується на схемі.

Після підготовки проекту можна приступати до вибору оздоблювальних матеріалів. Найчастіше ванні кімнати облицьовані плиткою. Можливі і інші декори, але цей найпоширеніший і практичний. Плитка може займати стіни повністю або укладатися у вигляді панелей, панно і т. п. Найбільш функціонально буде облицювати цим матеріалом стіни і підлогу.

Плитка: різноманітність варіантів

Можна вважати плитку одним з найбільш популярних матеріалів для обробки. Її асортимент в магазинах дуже великий, проте все це розмаїття за призначенням можна розділити на два виду:

  • Підлогова. Призначена для облицювання підлог. Відрізняється щільною структурою, високою міцністю, підвищеною стійкістю до стирання і майже повною відсутністю здатності вбирати воду. Єдиний недолік: погано ріжеться.
  • Настінна. Застосовується виключно для стін. Матеріал має менш щільну структуру, що робить покриття більш м’яким і дає можливість вирізати на плитці отвори і підганяти її до вигину підстави. Плитка відрізняється здатністю вбирати вологу.

Підбирати дизайн настінної плитки слід, орієнтуючись на підлогову. Вони повинні створювати гармонійний тандем, перегукуючись з тематики і кольором. Можна вибрати єдину колекцію, в яку звичайно входять підлогова, настінна плитка та всі необхідні елементи декору.

Оформлення ванної може бути різним. Для втілення дизайнерських ідей, навіть самих незвичайних, потрібно вибирати підходящу облицювання. Плитка може бути виготовлена з різних матеріалів:

  • Кераміка. Найбільш поширений довговічний і міцний варіант. Випускається в різному дизайні, найрізноманітніших відтінків і фактур.
  • Фарфор. Дорога облицювання, відрізняється особливим зовнішнім виглядом. Щільна текстура і підвищена механічна міцність дають можливість використовувати її в якості настінного або підлогового. Проводиться найчастіше неглазурованої.
  • Скло. Відносно невисока вартість і простота в догляді разом з дуже привабливим зовнішнім виглядом роблять облицювання дуже популярною. Недоліком покриття вважається крихкість, тому краще всього використовувати його у вигляді вставок у поєднанні з іншими оздоблювальними матеріалами.
  • Мозаїка. Різновид скляної або керамічної плитки. Являє собою квадрати різних розмірів, частіше невеликі, різних відтінків і фактури. Їх них згодом збирається малюнок. Може випускатися у вигляді вже готових невеликих мозаїчних панно. Дуже красива, довговічна і міцна. Використовується в ексклюзивних інтер’єрах.
  • Камінь. Відрізняється оригінальним привабливим зовнішнім виглядом. Плитка зносостійка і міцна, може експлуатуватися в самих несприятливих умовах. Головні недоліки: велику вагу і висока вартість.

Дизайн ванної кімнати в хрущовці: працюємо з плиткою

Вибираємо колірне рішення інтер’єру

Декор ванної підбирається за правилами колористики, науки, що вивчає кольори.

Дотримуючись кількох простих правил можна підібрати оптимальне колірне рішення для приміщення:

  • Вибираємо базові кольори для інтер’єру. Так називають два, рідше три основних кольори, на яких будується оформлення. Це повинні бути контрастні тони, не дисонують один з одним. Для ванної це може бути поєднання відтінків помаранчевого і синього, фіолетового та жовтого або зеленого і червоного. Якщо ж вибирається так звана тріада, тобто три кольори, то класичним прикладом можна вважати червоний, жовтий і синій або коричневий, зелений і фіолетовий.
  • Дизайнери рекомендують використовувати в інтер’єрі яскраві кольори. Чисті привабливі тони надають приміщенню оригінальні риси, тоді як нейтральні кольори знеособлюють його. При цьому не треба захоплюватися насиченістю кольору. Для невеликої кімнати вибирають світлі відтінки.
  • Створюємо баланс теплих і холодних тонів. Переважання в декорі ванни холодних відтінків вимагає обов’язкового додавання теплих кольорів: жовтого, помаранчевого або червоного. Вони привнесуть відчуття тепла, комфорту і затишку. Інтер’єр в теплих тонах повинен бути обов’язково «розбавлений» холодними відтінками, що зробить його більш гармонійним.
  • Для створення ідеального балансу слід застосувати правило 60:30:10. Це означає, що 60% приміщення буде «пофарбовано» одним кольором, 30% – іншим і 10% – третім. Потрібно знати, що «забарвлена» площина це не тільки колір стелі, підлоги або стін, але і тон меблів, аксесуарів і різного декору.

Розширюємо простір

Зазвичай ванна кімната у «хрущовці» характеризується невеликими розмірами і фізично розширити її, звичайно ж, неможливо. Однак додати відчуття простору і візуально збільшити приміщення досить легко. Існує безліч прийомів, візуально «розсовують» простір:

  • різноманітні вставки, виконані з склоблоків;
  • горизонтальна укладка плитки;
  • розміщення по діагоналі сантехнічного обладнання;
  • контрастна плитка або фриз, укладені в якості декоративних смуг по периметру верху або низу кімнати;
  • підлогова плитка, викладена по діагоналі;
  • дзеркала різних форм, за винятком тих, що розташовані на протилежних стінах.

Дизайн ванної кімнати в хрущовці: працюємо з плиткою

Можна вибрати один прийом з цього списку або використовувати відразу декілька. Буває, що необхідно візуально витягнути кімнату вгору. Для цього існують такі дизайнерські хитрощі:

  • установка натяжної глянсового стелі;
  • плитка контрастного кольору, укладена у верхніх кутах по периметру всієї кімнати;
  • розташування декору на рівні очей або трохи вище;
  • плитка, укладена вертикальним способом;
  • вставки з облицювання контрастного кольору або фризи, встановлені у вертикальному напрямку.

Важливим елементом дизайну маленької ванної можна вважати освітлення. Світла в кімнаті повинно бути дуже багато, так створюється додаткове відчуття простору. Оптимальний варіант – багаторівневе освітлення. У цій якості можуть виступити точкові світильники, вмонтовані в стелю, настінні лампи, підсвічування біля дзеркал і т. п. Дуже важливий і відтінок світла. Холодні лампи денного світла, які спотворюють кольори неприйнятні в невеликих приміщеннях. Перевагу слід віддавати теплим затишним відтінкам.

Багато залежить і від грамотного вибору сантехнічного обладнання. Щоб максимально звільнити простір слід зупинятися на компактних моделях або вибирати підвісні конструкції, які візуально розширюють кімнату. Меблі краще всього віддати перевагу підвісну з глянцевими або дзеркальними фасадами. В крайньому випадку можна використовувати підлогові, але обов’язково на високих ніжках. Варто постаратися максимально використовувати корисну площу, закріплюючи рейлінги, різноманітні системи зберігання або облаштувати ніші.

Існує безліч способів укладання плитки. Більш докладно розглянемо традиційні варіанти, візуально змінюють геометрію простору.

Горизонтальні варіанти укладання плитки

Укладання в горизонтальній площині передбачає використання двох кольорів облицювання. Один з них вибирається світлим, другий – темним. Може бути використаний відповідний по відтінку бордюр або плитки з декоративним малюнком. Перший спосіб передбачає розміщувати ділянка переходу від темного до світлого кольору точно за рівнем раковини. При цьому більше світла частина розташовується вище обладнання. Місце переходу краще всього оформляти бордюром. Як варіант можна запропонувати доповнити обробку ще одним рядом декору, розташованим під стелею або трохи нижче.

Інша варіація горизонтального укладання: перехід від світлого тону до темного розташований на рівні ванни. У цьому випадку площа світлого ділянки стіни дещо більше, ніж в попередньому варіанті, що дозволяє візуально додати простору в приміщення. Так само передбачається використання одного або декількох рядів бордюру. Третій спосіб полягає в подвійному перехід від темного до світлого. Обидві ділянки з’єднання відтінків підкреслюються бордюрами. У центрі може бути світлий чи темний тон. Цей варіант не рекомендується використовувати при наявності низьких стель, так як він ще більше їх візуально опускає.

Вертикальні способи укладання плитки

Для вертикально орієнтованої укладання використовується облицювання двох або навіть більше кольорів. Плитка встановлюється у вигляді смуг різної ширини, з обов’язковим монтажем бордюрів в місцях переходу одного відтінку в інший. Один з варіантів укладання – розташування темних тонів по центру кімнати, а світлих – по кутах або навпаки. Можна спеціально укласти темні відтінки так, щоб вони стали фоном для білого сантехнічного обладнання. Виглядає такий декор дуже виграшно.

З допомогою вертикального укладання можна зонувати приміщення. В такому випадку підбирається плитка однієї колекції, але різних квітів або фактур. Кожну зону приміщення буде позначати певний відтінок. Такий же ефект дасть і зонування декором, коли використовується різна за форматом і кольором облицювання. Дуже хороший спосіб і для плитки з переходом в панно, оскільки дозволяє акцентувати увагу на потрібній частині кімнати.

Дизайн ванної кімнати в хрущовці: працюємо з плиткою

Об’єднані укладання

Нестандартний підхід до декору інтер’єру – комбінована укладання плитки. Можна розглянути кілька варіантів. Перший – поєднання горизонтальної і вертикальної розкладки. При використанні затирочної суміші відповідних кольорів створюється ілюзія вікон, у які можна додавати тематичні панно. Але навіть і без них з’являється відчуття простору. Другий – укладання облицювання по діагоналі. Дуже економічний спосіб, оскільки знадобиться тільки плитка двох кольорів, без якого-небудь додаткового декору. Перехід відтінків здійснюється по діагоналі стіни, що дає дуже ефектний і оригінальний результат.

Комбінування горизонтальних і вертикальних смужок – відмінний спосіб «підняти» стелю і одночасно пограти простором. Лінії різної спрямованості можуть виділятися на загальному тлі фактурою, кольором або одночасно тим і іншим. Кількість смуг та їх спрямованість може бути самою різною. І, нарешті, інверсний спосіб укладання. Оригінальний перехід одного відтінку в інший за допомогою колірної інверсії може бути хаотичним або ж створювати якусь композицію. Вельми естетичний і економічний варіант, так як припускає використання тільки плитки двох відтінків, без декору.

Грамотний розрахунок кількості матеріалів

Укласти плитку на стіну можна одним з основних способів: прямим або діагональним. Перший передбачає монтаж облицювання паралельно підлозі, у випадку з настінної, або вздовж стін, у випадку з підлоговою плиткою. У цьому випадку укладений матеріал рівними рядами квадратиків буде нагадувати листок із зошита в клітинку. Це найбільш економний спосіб монтажу, передбачає найменшу кількість обрізків.

Другий – укладання плитки по діагоналі, так, щоб її краї лежали під кутом 45°. Може використовуватися для настінного і для підлогової облицювання. Передбачається підгонка облицювання по малюнку, що істотно збільшує витрату матеріалу. Оскільки доведеться виконувати підрізування країв плитки для оптимальної стикування пластин. Крім того в перших рядах стики потрібно робити на найбільшій відстані від стін, щоб приховати їх можливі нерівності. Це теж збільшує підрізування.

Правила проведення обчислень

Обчислення можна виконати в спеціальній комп’ютерній програмі, яку можна знайти на одному зі спеціалізованих сайтів. Але можна і провести їх самостійно, скориставшись наступним алгоритмом:

  • Вимірюємо висоту і довжину кожної стіни. Якщо на цій стіні є вікно або двері біля неї встановлена ванна, віднімаємо їх розміри одержаних раніше величин.
  • Заміряємо довжину і ширину підлоги у ванній.
  • Вибираємо розміри плитки.
  • Визначаємо приблизну кількість пластин, розділивши площу, на яку буде приклеюватися облицювання, на площу одного елемента. Отриманий результат округляємо в більшу сторону.

Слід обмовитися, що це дуже приблизний спосіб підрахунку. Фахівці рекомендують розраховувати число плиток поштучно за такою методикою розрахунку:

  • Ширину поверхні, призначеної для облицювання, ділимо на ширину плитки. Отримуємо кількість пластин в ряду. Якщо вийшла дріб, округляємо її в бік збільшення.
  • Довжину основи ділимо на довжину плитки. В результаті дізнаємося кількість рядів, яке так само округляємо в більшу сторону.
  • Кількість рядів множимо на число плиток в ряду і отримуємо необхідну для укладання число плиток.

Дизайн ванної кімнати в хрущовці: працюємо з плиткою

Якщо в стіні є двері, якісь інші отвори або до неї присунена ванна, яку не планується облицьовувати, необхідно при розрахунках врахувати цей факт. За описаною вище методикою визначається кількість плиток, необхідне для облицювання всієї стіни і отвору в ній. Потім обчислюється різниця між цими двома величинами, яка і буде шуканим кількістю плиток, необхідних для укладання. Ще один нюанс: неважливо, як було розраховано кількість матеріалу, обов’язково додаємо 10-15% до отриманої величині. Це необхідний запас, який знадобиться на підрізування, на випадок псування плитки і т. п. Навіть якщо не вся облицювання буде витрачена, вона обов’язково знадобиться згодом для ймовірного косметичного ремонту.

Крім плитки для робіт знадобиться клей. Його кількість визначити дуже просто. Потрібно ознайомитися з рекомендаціями на упаковці. Дещо складніше розрахувати витрату затірки, яка використовується для заповнення швів. Для цього знадобиться визначити обсяг отриманого простору. Для розрахунків вибирається ширина шва, яка може варіюватися від 1,5 до 3 мм. Крім того слід визначити глибину шва. Величина дорівнює товщині плитки з коефіцієнтом 1,5, враховують вологість, усадку матеріалу і ін. Кількість затирання розраховується наступним чином: половина периметра плитки ділиться на її площу, множиться на товщину, ширину шва і коефіцієнт 1,5. В результаті вийде маса в кілограмах матеріалу, необхідного для роботи на 1 кв. м облицювання.

Декор ванної в малогабаритній квартирі – досить складне завдання навіть для досвідченого дизайнера. Проте не варто засмучуватися. Якщо підключити фантазію, скористатися особливими оформлювальними прийомами, грамотно підібрати і змонтувати плитку, вийде функціональний, практичний і дуже привабливий інтер’єр.

Поділитися з друзями
Ремонт та вироби своїми руками
eskort - gobahis.click - vdcasino1.com - supertotobet.pro -
goldenbahis.pro
-
skybetgiris.club
- monobahis giriş -

handikapgiris.club